Домой Киев Новий суспільний договір

Новий суспільний договір

0

Новий суспільний договір

По завершенню війни, уже в наступний день ми маємо перезавантажити країну.

Як держава та суспільство ми не маємо права повернутись в точку, в якій ми були до війни. Потрібно засвоїти уроки всього що сталося і гарантовано стати сильнішими. 

Нам не вистачило розвалу радянської імперії, двох революцій і першої російської війни, щоб запустити європейський проект країни. І ми залишались в пострадянському, не бажаючи відмовлятись від кумівства, корупції, бюрократії, колабораціонізму, телефонного права та відкатів. 

Але якщо після другої війни, ми не змінимось – ми зникнемо як країна. Таких навантажень не витримає жодна держава і жодна політична система. Будь це Німеччина, Франція, Італія, Японія чи США. 

Тому, ми маємо змінити правила гри. Уже без олігархів, корупції та втрат часу. 

Яким був старий суспільний договір? 

Ми жили за правилами, сформованими залишками радянської системи, страхом бідності та виживання 90-х, недовірою та бажання бути чимось особливим, коли всі мають стояти в черзі, а я обійду. 

У нас працювали такі правила в соціальному договорі: 

— Українці мовчать на прояви корупції влади, влада за це закриває очі на недосплату податків українців. — Олігархи крадуть із бюджету, через схеми та недоплачують податки, але за це вони фінансують якісне ТВ, серіали та футбольний чемпіонат. — Влада підтасовує результати виборів, але не заважає отримувати пакети із гречкою. 

Є і гарні сторони в цьому договорі, для прикладу: 

— Результати виборів священні для всіх, від груп впливу до олігархів. І не важливо хто зайшов до Парламенту чи в офіс на Банкову, це політична еліта на відведений час. Всі поважають, приймають та починають із цим працювати. — Змінність влади можлива і потрібна. Тому у нас 6-й президент, а в більшості пострадянських країн не більше двох. — Свобода слова – священна, і жоден корупціонер, навіть найвищого рівня, не може її зупинити. Ні купуючи ЗМІ цілими холдингами, ні погрожуючи журналістам. 

Важливо залишити наші найкращі практики. Але позбутись негативних, тих, котрі заважають нам бути сильними та успішними. 

Про те, що позитивні державотворчі зміни можливі, говорять досвіди: патрульної поліції, системи державних закупівель Прозорро, Діджиталізація, Децентралізація, ринку землі та багатьох інших інституційних ЗМІ, котрі легко та успішно прижилися в країні та принесли свій результат. 

Проте, мова зараз не про точкові реформи в державному апараті, а про зміну парадигми відносин в середині держави між громадянами та інституціями, між людьми та владою, реальною зміною правил гри. 

Читайте также:  Стало известно, когда столичные школьники вернуться за парты

Еліти. Хто це буде реалізовувати? 

Захід епохи олігархів прийшов не із економічною трагедією, а із валізами їх дружин та дітей, котрі вивозили десятки мільйонів доларів кешу з України. В час коли найбідніші віддавали останнє. 

Олігархи перестали бути бізнесовими лідерами суспільства, а залишались тільки архаїчними іконічними залишками 90-х. 

Березневий Форбс, дав нову статистику найбагатших, де місце уже добре знайомих прізвищ, почали займати нові успішні українці зі сфери ІТ та аграрного комплексу. Часто заробивши свої статки закордоном. 

Але тоді постає питання, хто замінить цих важливих і колись дуже багатих людей? 

Відповідь дуже проста, хоч і шукали ми її дуже давно. Прості звичайно українці. І це не елітарний переворот, це органічна, еволюційна деолігархізація та європеїзація суспільства. 

В час війни, дуже багато речей оголилося. І стало зрозуміло, що українцям не потрібні олігархи, точно так же як колись не потрібні були старі політики, але країні потрібні українці. 

Виявилося, що еліта України – це волонтери; це кухарі, котрі в селах і містах готували для фронту; це дизайнери, котрі створювали агітаційні матеріали; це журналісти, котрі йшли під кулі показуючи злочини путіністів; це комунальники, котрі не перестали виконувати свої обов’язки; працівники служб охорони, котрі захищали майно українців від мародерів; лікарі, котрі в режимі 24/7 робили операції; це залізнодорожники, котрі вивозили мирних та завозили харчі для солдатів; це мільйони звичайних, хоробрих українців – кожен із нас. Це і є нова еліта країни. 

В час коли ютюб, соціальні мережі та ТікТок замінили класичне телебачення, олігархів заміняють нові харизматичні герої із числа не елітарних громадян, не призначених кумів путіна і не партійних босів, а ті хто на ділі показали любов до батьківщини та свою ефективність в критичний час. 

Що далі? 

Ми маємо переосмислити прожите, націлитись на майбутнє та дуже швидко реалізовувати свій план дій. 

Можливий вступ в ЄС та відбудова, мають бути лише пунктами у нашому новому плані та гарними підвалинами нашого нового суспільного договору. 

Я не хочу зараз заходити в деталі, але я точно хочу, щоб ми цей шанс не пропустили. 

Ми сьогодні платимо надто високу ціну, щоб повернутись в старе болото типової української політичної рутини.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь